Задати питання юристові Повідомити про злочин на ґрунті ненависті

Жінки в поліції

Жінки почали працювати в поліції трохи більше ніж сто років тому. За цей час поліціянтки проявили себе як кваліфіковані співробітниці, які не гірше за чоловіків захищають правопорядок. Але й сьогодні, в 21-му сторіччі, жінки в правоохоронних органах досі стикаються із дискримінацією.

 

За міжнародними даними, жінки складають до 15% співробітників правоохоронних органів. Більшість жінок-поліцейських виконують паперову роботу та не займають керівних посад.

До початку 19-го століття жінок в поліції взагалі не було. Вперше, в Німеччині почали залучати жінок до правоохоронної роботи в якості соціальних працівниць, які вели облік дітей-безхатченків та працівниць комерційного сексу. Перші жінки в поліції не проходили спеціального навчання, не мали повноважень проводити арешт та й взагалі не вважалися повноцінними поліцейськими.

В Європі першою жінкою, яка почала працювати в штаті поліцейського відділку стала соціальна працівниця Ґенрієт Арендт. В 1903 році вона влаштувалася “помічницею поліції” в м. Штуттґарт для роботи із жінками, зайнятими в секс-бізнесі та дітьми. Ґенрієт працювала в поліції 5 років, але в 1908 році була змушена звільнитися через тиск керівництва. Сама “сестра Ґенні”, як її називали колеги, пише, що її було звільнено через критику роботи поліції, через скарги на негуманне поводження чоловіків-поліцейських із жінками. В 1910 році Арендт опублікувала ессе “Досвід помічниці поліції”, яке викликало скандал та обурення поліцейських “верхів”. Але через 10 років вже в 35 містах Німеччини працювали жінки поліцейські, а в 1907 році Швеція переняла досвід Німеччини та почала залучати жінок до роботи у якості соціальних працівниць, які носили форму медсестер. Схожа ситуація була і в Англії. Жінки вибороли право працювати офіцерами поліції лише у другій половині 20 століття, після Другої Світової війни.

Схожа ситуація із роботою жінок в правоохоронних органах була і на території сучасної України до здобуття незалежності. З початком Другої Світової війни кількість жінок міліціянток різко зросла, оскільки більшість чоловіків-міліціонерів пішли на війну. Також міліціянтки отримали більше повноважень – в тому числі їх почали залучати до слідчих дій. Вже в незалежній Україні до 1999го року кількість жінок в правоохоронних органах було обмежена – “жіноча” квота до вступу в академії МВС складала 5-10%.  Станом на 1 квітня 2016 року, загальна кількість жінок в апараті та підрозділах становить 27626 осіб, тоді як чоловіків поліцейських – 105266, – тобто жінок в поліції 20,7%. На жаль, Національна Поліція України не веде обліку чи не надає даних щодо кількості жінок та чоловіків на різних посадах чи згідно штатних звань, тому дізнатися скільки жінок займає керівні посади та має високі звання неможливо.

инфографика

Дані станом на 01-04-2016

 

Стереотипи

На тренінгу, який проводив ГО “Центр Соціальна Дія” в м. Одеса тренери багато спілкувалися із жінками-слідчими. Вони розповіли, що  в їх місті жінки складають переважну більшість слідчих, а от до оперативної роботи їх не допускають, “бо на думку колег-чоловіків, жінки не зможуть ганятися за злочинцями на підборах та з нафарбованими нігтями”. Цікаво, що серед начальників районних слідчих управлінь в Одесі лише одна жінка. Учасники тренінгу також розповіли нам про те, що на думку багатьох чоловіків, жінки ідуть працювати в поліцію для того, щоб виконати програму ВУЗ – “выйти удачно замуж”.

Негативні стереотипи, подібні до тих, що стосуються поганої фізичної підготовки жінок, призводять до упередженого ставлення до жінок-поліцейських, а це, в свою чергу, впливає на низьку кількість жінок серед співробітників правоохоронних органів і призводить до дискримінації тих жінок, які вже працюють в поліції.

Американські та європейські дослідження показують, що жінки у поліції часто стикаються із сексуальними домаганнями. Подібних досліджень в Україні ми не знайшли, але публічними є інші випадкі, які ілюструють вразливий стан жінок-поліцейських. Так, наприклад, наприкінці 2015 року, коли було запущено процес переатестації співробітників міліції , жінки, які перебували у декретній відпустці чи відпустці по догляду за дитиною опинилися в скрутному становищі. Законом не було передбачено механізму відкладення переатестації на час після виходу із декрету чи відпустки по догляду за дитиною, тож цих жінок просто звільняли.

 

Дослідження рівності

Українських досліджень ролі жінок в правоохоронній системі не так багато, а серед тих, що є  більшість транслюють відвертий сексизм. До прикладу, у передмові дослідження О.В. Ряшко “… загальновідомо, що жінка має ряд переваг перед колегою, що випливають із природженої особливості. Їй властиві ретельність, старанність, терплячість, уміння співчувати…”, або у викладенні основних положень статті “В історії існування суспільства жінка відігравала і відіграє важливу роль у всіх сферах суспільного життя”. І, хоча, стаття містить багато “перлів”, цей абзац “потішив” найбільше “…поняття начальник як відповідальна керівна особа дуже рідко стоїть поряд із прізвищем представниці слабкої статі. Явна несправедливість і цілком відверта дискримінація! При цьому навіть суспільно-шкідлива”. Це приємно, що автор вважає дискримінацію “навіть суспільно-шкідливою”, та чому дивуватися малій кількості жінок на керівних посадах в поліції (тоді ще міліції), коли сам дослідник вважає нормальним вживати словосполучння “слабка стать”, або “прекрасна стать” у якості синонімів до слова “жінка”, а потім із подивом обурюватися несправедливістю та дискримінацією. До того ж, через “вроджену м’якість характеру та старанності і вмінню співчувати” жінки і не обіймають керівних посад, для роботи на яких потрібні чоловіча “жорсткість, впевненість та гострий розум”.

Для досягнення рівності жінок та чоловіків, зокрема, в поліції, дослідникам, журналістам, та самим співробітникам правоохоронних органів потрібно викинути з голови стереотипи щодо “жіночих” та “чоловічих” якостей характеру, і зосередитися на впровадженні політик рівності на робочому місці, роботі із попередження та протидії дискримінації, а особливо протидії утиску жінок-поліцейських начальниками-чоловіками.

Законодавчі засади для такої роботи закладені як в Законі “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, так і в Законі “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”. Конкретні кроки передбачено Планом Дій до Національної Стратегії у сфері Прав Людини, зокрема у частині щодо запобігання та протидії дискримінації. Сподіваємося, що законами та планами робота над просуванням рівності жінок та чоловіків в національних правоохоронних органах не закінчиться, та Головне Управління Національної Поліції докладе зусиль до впровадження змін та планів у життя. Варто лише додати, що хочеться в найближчому майбутньому побачити актуальні національні досдіження гендерних ролей і практик в поліції, що допоможе робити обґрунтовані висновки щодо стану рівності жінок та чоловіків в правоохоронних органах.

Олександра Свердлова, для No Borders/Без Кордонів

Список використаних для статті джерел:

1 “Policewomen: A History, 2d ed”, Kerry Segrave;  McFarland, 2014 (https://books.google.com.ua/books?id=lTZiAgAAQBAJ&dq=Policewomen:+A+History,+2d+ed.&hl=uk)

2 “Offentliche Sicherheit 09-10/11”, Polizeigeschichte; Werner Sabitzer (www.bmi.gv.at/cms/BMI_OeffentlicheSicherheit/2011/09_10/files/POLIZEIGESCHICHTE.pdf)

3 “Women move into law enforcement’s highest ranks”; Kevin Johnson, USA TODAY, 2015

(www.usatoday.com/story/news/nation/2013/08/13/women-law-enforcement-police-dea-secret-service/2635407/)

4 “Nights in the Big City: Paris, Berlin, London 1840-1930”; Joachim Schlör; Reaktion Books, 1998 (https://books.google.com.ua/books?id=JSg9bBgWpbEC&pg=PA172&lpg=PA172&dq=henriette+arendt+first+police+woman&source=bl&ots=_K9i6xcK41&sig=3051mK7k6uiD_e2xYY-HI5tRln4&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjvpL3w79HMAhWH_ywKHaCHDm8Q6AEIMDAD#v=onepage&q=henriette%20arendt%20first%20police%20woman&f=false)

5 “Исторические аспекты приема женщин на службу в полицию”, policewoman.ru, 2016 (http://policewoman.ru/index/istorija/0-4)

6Права жінок правоохоронців та політика гендерної рівності: досвід інших країн у вітчизняному контексті”; Українська Гельсінська спілка з прав людини, 2009. (http://helsinki.org.ua/articles/prava-zhinok-pravoohorontsiv-ta-polityka-hendernoji-rivnosti-dosvid-inshyh-krajin-u-vitchyznyanomu-konteksti/)

7Жертви реформи: При створенні поліції із МВС масово звільняють жінок, які перебувають у декреті”, телеканал 112.ua, 2015.

(http://ua.112.ua/mnenie/zhertvy-reformy-pry-stvorenni-politsii-mvs-masovo-zvilniaiut-zhinok-iaki-perebuvaiut-u-dekreti-272895.html)

8 “Жінка в міліцейському однострої”, О.В. Ряшко, Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 2008 (http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Nvlduvs/2008_3/08rovosa.pdf)

9 “Діяльність міжнародної асоціації жінок-поліцейських як приклад інституціалізації громадської активності жінок в правоохоронний органів”, Левченко К.Б., Максименко Н.В.; Південноукраїнський правничий часопис №4, 2008 (http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Pupch/2008_4/2P.pdf)

 

Більше дописів

Що таке дискримінація – інструкція для споживачів

До уваги читачів та читачок нашого сайту – нова книга про дискримінацію простими словами від спів-координаторки проекту “Без Кордонів” та експертки Коаліції з протидії дискримінації Ірини Федорович.

Ключові пункти до презентації на конференції “Внутрішнє переміщення: досвіди, виклики та перспективи”

Ця публікація поки що доступна лише англійською мовою. 

Донори
Траст Сігрід Раусінг
Програма соціальних трансформацій МАТРА
Норвезький Гельсінський Комітет
Європейська Комісія
Фундація "Пам'ять, відповідальність, майбутнє"
Міжнародний Фонд Відродження