Експерт вказала, що недавня інформація, поширена у деяких ЗМІ, про те, що Україна, за даними ООН, посідає десяте місце серед країн світу з найбільшою кількістю іммігрантів, є результатом некоректної інтерпретації даних, яка дезорієнтує суспільство.
“ООН використовує дані національних переписів населення, зокрема, щодо України – перепису 2001 року, і вважає іммігрантами осіб, що на момент перепису проживали в країні, проте були народжені поза її територією. Внаслідок тривалого існування союзної держави, де переміщення населення між республіками були надзвичайно інтенсивними (організовані набори робочої сили, служба в армії, спрямування молодих спеціалістів, а також депортації та вислання часів тоталітаризму), понад 92 відсотки іммігрантів, які зафіксував перепис населення України 2001 р., це особи, народжені в республіках колишнього СРСР, до того ж 3/4 цих людей в’їхали в Україну до 1991 року, тобто були на момент переїзду внутрішніми мігрантами”, – сказала О. Малиновська.
“Більше того, якщо порівняти дані перепису 2001 року і дані останнього перепису часів СРСР у 1989 році, то відсоток іммігрантів у населенні України, тобто народжених за її межами, за радянського періоду був більшим, ніж у 2001 році, оскільки обмін населенням між радянськими республіками був набагато інтенсивнішим, ніж нинішня міграція між новими незалежними державами”.
За словами експерта, основна кількість іммігрантів, які проживають на території України, народилися на території Росії (70%), Білорусі, Казахстану, Молдови. З-поміж тих країн, які не входили до складу СРСР, більш-менш значна кількість осіб, які можуть вважатися іммігрантами, народилися на території Польщі – 150 тис. за переписом 2001 року, що є результатом повоєнного обміну населенням між Польщею та УРСР, коли в Україну було переселено понад півмільйона етнічних українців, а до Польщі з України виїхали близько 800 тис. поляків. Другою є Німеччина, де внаслідок 50-річного перебування радянських військових гарнізонів народилися понад 60 тис. наших співгромадян.
Дослідниця також послалася на дані Державної служби статистики України щодо міграції за 2010 рік, згідно з якими до нас впродовж року прибули 30 тис. осіб, вибули – 14,5 тис. Відповідно, міграційний приріст населення становив приблизно 16 тис. осіб, причому завдяки в’їзду з країн СНД населення України збільшилося на 17,5 тис., а за рахунок міграції між Україною та іншими державами – зменшилося на 1,5 тис.”.
При цьому О. Малиновська зазначила, що статистика щодо виїзду громадян не завжди є точною, оскільки, за її словами, іммігранти частіше реєструють своє прибуття до країни, проте набагато рідше -вибуття.
Внаслідок цього фактичні міграційні втрати населення України набагато більші, що підтверджує статистика країн призначення, вважає вона. “Якщо, за даними статистики України, ми маємо плюс в людських обмінах з Російської Федерацією, то Росія, за своїми даними, також має плюс, причому досить великий. А дані про виїзд з України, наприклад, до Чехії і чеські дані про в’їзд українців до цієї країни відрізняються на порядок”.
Експерт стверджує, що обсяги нелегальної міграції, завдяки багаторічній і наполегливій роботі по забезпеченню належного прикордонного та імміграційного контролю, на сьогодні в Україні незначні і на міграційну ситуацію помітно не впливають. Говорячи про зменшення притоку нелегальних мігрантів в Україні, О. Малиновська навела дані Державної прикордонної служби України за 2010 рік, за якими було зафіксовано найменшу цифру затриманих при спробі перетину Державного кордону нелегалів за останні 20 років. “На кордоні було затримано 1,6 тис. іноземців, причому більшість – це наші колишні співгромадяни по СРСР”.
О. Малиновська підкреслила, що “увагу громадськості, крім нашого 10 місця за кількістю іммігрантів, варто звернути на те, що, за даними того ж Департаменту з народонаселення ООН, який аналізує результати переписів країн світу, Україна входить до п’ятірки країн, що є найбільшими постачальниками емігрантів”.
За кордоном проживають 6,6 млн осіб, народжених в Україні. За чисельністю емігрантів наша держава поступається лише Мексиці, Індії, Російській Федерації та Китаю, наголосила вона.
Разом з тим і ця цифра, зазначила О. Малиновська, потребує пояснення. Адже, як і у випадку з іммігрантами, більшість емігрантів з України виїхали ще у радянські часи у напрямі інших радянських республік. Основними країнами призначення були для них Російська Федерація (за переписом 2002 р. тут проживали 3,6 млн вихідців з України), Казахстан, Білорусь, Молдова. Водночас, не можна не зазначити, що впродовж 1990-х рр. чисельність емігрантів з України помітно поповнилася за рахунок виїзду до Ізраїлю, США, Німеччини, інших країн. Причому Всеукраїнський перепис населення 2001 р. показав, що реальні міграційні втрати були в 1,7 раза більшими, ніж зафіксовані поточною статистикою.
Олег Олійник, КИЇВ. 7 лютого 2012 року.
Джерело: сайт Укрінформ
