23 вересня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України". Офіційною версією прийняття закону є досягнення безвізового режиму із країнами Європейського Союзу. Однак в реальності, даний закон насамперед встановлює законодавчо закріплену монополію приватного концерну ЄДАПС на виготовлення всіх документів з біометричними даними та значно розширює їх перелік. Так після вступу закону в силу, крім паспортів, доведеться змінювати купу документів та, звісно платити за них.
Якщо план дій щодо лібералізації візового режиму передбачає необхідність внесення біометричних даних лише до документів проїзного типу (закордонний чи службовий паспорт, проїзний документ біженця, тощо), то новим законом передбачено зміну майже всіх існуючих документів та навіть запровадження нових, як-то “паспортна картка”, “посвідчення особи на повернення в Україну”, “тимчасове посвідчення громадянина України”, “соціальне посвідчення”, та інші. Визначена в законі технологія виробництва документів із біометричними даними фактично закріплює монополію на виготовлення на продаж таких документів в руках приватного концерну ЄДАПС, що аж ніяк не буде гарантувати встановлення конкурентоспроможної ціни чи захищати осіб із низьким доходом.
Крім того, закон фактично створює реєстр обліку фізичних осіб та їх документування та залишає невичерпним перелік інформації, що може вноситися до реєстру. В ситуації коли в країні не існує законодавства із захисту персональних даних, а даний реєстр може бути доступним приватній структурі, це насамперед порушує право особи на приватність.
Отже якщо закон буде запроваджено, кожна особа в Україні не тільки буде змушена платно, без жодної альтернативи купляти нові документу у концерну ЄДАПС, але й не отримає жодних гарантій конфіденційного збереження своєї особистої інформації.
Міністерство Юстиції України вже виступило із критикою нового закону назвавши його таким, що порушує основні конституційні засади розвитку держави, основної критики зазнали положення закону щодо формування та засад діяльності Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування, переліку інформації, яка до неї включатиметься (цей перелік невичерпний), як такі, що порушують статтю 32 Конституції. Заяви із закликами до Президента України про ветування закону лунали також від депутатів Куликова, Рибакова та Москаля.
Проект “Без Кордноів” вважає необхідним ветування цього закону та подальшу розробку законодавства в сфері документування та забезпечення захисту персональних даних із дотриманням норм Конституції України та зобов’язань із захисту прав людини.
