Задати питання юристові Повідомити про злочин на ґрунті ненависті

Проект “Без Кордонів” оприлюднив звіт за результатами моніторингу мови ворожнечі в українських ЗМІ у 2014 р.

Моніторинг мови ворожнечі в українських ЗМІ було реалізовано Проектом “Без Кордонів” протягом 2014 р. Результати моніторингу було оприлюднено під час круглого столу 28 листопаду 2015 р., в якому взяли участь експерти/ки з громадських організацій, журналісти та журналістки, а також представники та представниці УВКБ ООН та ОБСЄ.

13077289_10209381233750094_460868416_n

Повний текст звіту можна завантажити тут

Моніторинг включав перегляд та аналіз матеріалів, опублікованих в стрічках інформагенства та в загальнонаціональних інтернет-ЗМІ, загальнонаціональних друкованих ЗМІ та у новинних випусках центральних телеканалів. За період моніторингу було визначено 424 випадки використання мови ворожнечі, причому пік використання мови ворожнечі мав місце у березні-квітні 2014 р.

В період моніторингу мова ворожнечі використовувалася стосовно 45 груп, виокремлених за ознаками етнічності, релігійних поглядів, ґендеру, громадянства, сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності, регіонального походження, сімейного становища та соціального статусу. Поміж ними — групи, які часто є об’єктами стереотипів і не мають конкретного визначення, крім як в уяві того, хто цим стереотипом керується. Яскравий приклад — люди «східної зовнішності» — група, про яку автори згадали в негативному тоні без будь-яких уточнень щодо конкретних характеристик.

Найбільшу кількість проявів мови ворожнечі було зафіксовано щодо українців, друга за кількістю проявів згадувань мови ворожнечі група — росіяни, згадування яких в моніторингу враховувалося як в контексті етнічності (представленої, передовсім, зневажливими етнонімами), так і за використання слів «росіяни» або «русские» на позначення громадян Росії та росіян за походженням.

Третя за чисельністю проявів група — чеченці. Згадки про «чеченців» у складі озброєних загонів, які брали участь на антиукраїнському боці у конфлікті на Сході України, слугували виокремленню саме цієї групи з-поміж учасників конфлікту, і супроводжувалися узагальненнями щодо цілої етнічної групи на основі дій окремих осіб, а також відвертими упередженнями.

Виокремлення «вихідців з Кавказу» теж увійшло до п’ятірки «лідерів» за кількістю згадувань. У більшості випадків не надавалося ніяких подальших пояснень або уточнень щодо конкретної етнічної приналежності або національності.

Також у «п’ятірці» — кількість проявів мови ворожнечі щодо ЛГБТ-спільноти. Варто зауважити, що, на відміну від інших груп, зазначених вище, журналісти щодо цього об’єкту мови ворожнечі вживали більше власних виразів, аніж цитували інших.

Динаміка вживання мови ворожнечі за типами ЗМІ корелює із суспільними процесами, тому як для інтернет-видань, так і для друкованих ЗМІ або телебачення, не формат медіа-ресурсу, а подієвий контекст роботи має визначальне значення. Так, наприклад, те, як змінювалися і кількість проявів мови ворожнечі, і види мови ворожнечі протягом моніторингового періоду, були схожими у різних типах ЗМІ.

Важливо відзначити, що ЗМІ і відображають ситуацію в суспільстві — і підтримують та посилюють певні суспільні тенденції. У складні періоди ЗМІ можуть відіграти значну роль у підтримці та нарощуванні напруженості у суспільстві. Акцентування на мові ворожнечі поміж представниками тих чи інших кіл, суспільних груп чи держав може бути важливим для аудиторії — однак подекуди це стає основною новиною, спричиняючи ескалацію конфліктів.

Протидія мові ворожнечі починається із усвідомлення масштабу та причин проблеми. Саме тому Проект “Без Кордонів” пропонує цей звіт як можливість поглянути на проблему дещо відсторонено та, маючи ресурс часу й досвіду, проаналізувати тенденції вживання мови ворожнечі в контексті як професійних стандартів, так і впливу на суспільні відносини.

Моніторинг було здійснено в рамках проекту “Мова ворожнечі та упередження в українських ЗМІ: моніторинг, аналіз та запобігання” за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Більше дописів

Тренінг з планування політик недискримінації в Запоріжжі

21-22 березня команда проекту “Без Кордонів” провели тренінг із побудов політик рівності та недискримінації в Запоріжжі. У тренінгу брали участь співробітники та співробітниці органів місцевої виконавчої влади.

Від стереотипів до дискримінації

На попередніх уроках ми дізналися про те, що таке права людини, та що означає принцип рівності. У цьому уроці Ви дізнаєтеся про те чим стереотипи відрізняються від упереджень, і як вони можуть призвести до дискримінації. 

Донори
Траст Сігрід Раусінг
Програма соціальних трансформацій МАТРА
Норвезький Гельсінський Комітет
Європейська Комісія
Фундація "Пам'ять, відповідальність, майбутнє"
Міжнародний Фонд Відродження